В процесі розробки кінезіологічних моделей автори використовували комплекс засобів, які основані на варіативній протидії зовнішньому подразнику.
Використовується широкий спектр фізіологічних та біохімічних методів.
МЕТОДОЛОГІЯ
Аналіз варіабельності серцевого ритму (ВСР)
Мета: оцінка вихідного рівня функціонального стану організму людини та контроль за його динамікою в процесі використання запропонованих моделей занять направлених на реадаптацію нервово-м’язової системи.
Використання даного методу дозволяє фахівцям перед початком кожного заняття спрогнозувати рівень фізичного навантаження, який буде безпечним для організму та одночасно сприятиме підвищенням адаптаційних резервів в процесі відновлення.
Обладнання: Polar W800
Біохімічний аналіз крові
Мета: Контроль за зміною базального рівня низки ферментів, макро- та мікроелементів, концентрації гормонів в сироватці крові.
Вивчення особливостей зміни даних біохімічних показників крові у відповідь на стресовий подразник.
Отримані дані дозволять виявити особливості адаптаційно-компенсаторних реакцій в процесі використання запропонованих фахівцями інноваційних моделей реадаптації нервово-м’язової системи.
Біоімпедансометрія
Мета: Визначення вихідних параметрів показників складу тіла та їх динаміки в процесі використання заданої моделі реадаптації нервово-м’язової системи. В процесі дослідження визначаються такі параметри: безжирова маса тіла (БЖМ, кг), жирова маса тіла (ЖМ, кг, %), активна клітинна маса тіла (АКМ, кг, %), суха клітинна маса тіла (СКМ, кг) та інші показники. Контроль за даними показниками складу тіла дозволить визначити ефективність впливу фізичних навантажень на зміну параметрів м’язової маси тіла обстежених, що є одним із пріоритетних завдань в процесі реадаптації нервово-м’язової системи.
Обладнання: Для визначення досліджуваних показників складу тіла використовували діагностичний комп’ютеризований апаратно-програмний комплекс КМ-АР-01 комплектації «Діамант – АСТ».
Електроміографія
Мета: Дослідити нервово-м’язову передачу, рефлекторну діяльність, визначити швидкість проведення збудження нервом, встановити рівень внутрішньо-м’язової координації (потенціал окремих м’язових волокон чи групи м’язових волокон, які інервуються одним мотонейроном). Визначення даних показників має велике значення в процесі розробки моделей з реадаптації нервово-м’язової системи особливо для людей у пізніх та віддалених етапах відновлення після інсульту, ДЦП та посттравматичних періодів.
Поетапний контроль за зміною досліджуваних показників електроміографії в процесі тривалої реадаптації дозволяє визначати перебіг процесів адаптації та швидко корегувати структуру моделі, а також величину показників фізичного навантаження.
Контроль рухової активності
Мета: Використовуючи широкий спектр кінезіологічних критеріїв оцінки зовнішніх проявів рухової активності розробити систему контролю за рівнем розвитку фізичних можливостей синергістів відповідної м’язової групи. Розробити механізм зниження кількості одночасно активованих рухомих одиниць у випадку прояву спастики за рахунок підвищення рівня внутрішньо-м’язової координації м’язів-антагоністів в процесі реадаптації нервово-м’язової системи.
Визначення рівня фізичних можливостей певної м’язової групи складається з таких компонентів:
- вихідний рівень розвитку максимальної сили;
- розвиток силової витривалості;
- різниця протидії за рахунок м’язового скорочення зовнішньому подразнику в концентричній та ексцентричній фазах руху;
- величина амплітуди руху та відповідність траєкторії руху нормам динамічної анатомії;
- вихідна активність м’язів синергістів та зміна їх кількості в процесі використання кінезіологічних моделей;
- величина протидії антагоністів в умовах атрофії досліджуваної групи м’язів чи у випадку спастики;
- динаміка розвитку силових можливостей за рахунок зростання внутрішньо-м’язової координації та гіпертрофії переважно швидко-скорочувальних м’язових волокон;
- рівень спастичності групи м’язів та її зміна в процесі реадаптації нервово-м’язової системи використовуючи різні за структурою кінезіологічні моделі.
На основі багатолітніх досліджень особливостей адаптаційно-компенсаторних реакцій організму людини в умовах впливу стресових подразників було розроблено інноваційну методику реадаптаціі нервово-м’язової системи після тривалої гіпокінезії. В процесі розробки кінезіологічних моделей автори використовували комплекс засобів, які основані на варіативній протидії зовнішньому подразнику.
Використовуючи широкий спектр фізіологічних, біохімічних, морфофункціональних методів, а також інтегрального методу кількісної оцінки величини навантаження в силовому фітнесі та визначення оптимально безпечних режимів навантаження, були розроблені вправи з варіативною протидією зовнішньому подразнику:
- динамічні вправи з протидією м’язам агоністам та синергістам за рахунок зовнішнього подразника до повної м’язової втоми. Зовнішніми подразниками є: м’язове зусилля іншої людини, певний предмет, частина тіла. М’язова діяльність виконується за умов анаеробно-алактатного чи анаеробно-гліколітичного режиму енергозабезпечення.
- динамічні вправи з протидією м’язам антагоністам за рахунок зовнішнього подразника до повної втоми м’язів. Зовнішніми подразниками є: м’язове зусилля іншої людини, певний предмет, частина тіла. М’язова діяльність виконується за умов анаеробно-алактатного або анаеробно-гліколітичного режиму енергозабезпечення з попереднім використанням електростимуляційної терапії для додаткової активації рухомих одиниць (у разі вираженої атрофії певної групи м’язів), або без застосування електростимуляції.
Визначення кількісного показника величини навантаження для м’язів груп з урахуванням особливостей рухової активності (час м’язового скорочення одного повторення та серії, час відпочинку між серіями, амплітуди руху, кількості повторень у серії) дозволяє розробити індивідуальні режими навантажень залежно від вихідного функціонального стану організму та нервово- м’язової системи (рівень резистентності до зовнішнього подразника). Використання даного показника навантаження дозволяє припустити, які зміни в організмі відбудуться в процесі тривалої адаптації в умовах застосування певного режиму навантаження та комплексу вправ.
Розробка кінезіологічних моделей реадаптації нервово-м’язової системи для людей у пізніх та віддалених етапах відновлення після інсульту, ДЦП та посттравматичних періодів з врахуванням фізіологічних процесів адаптації, особливостей енергозабезпечення рухової активності, використовуючи інтегральні методи оцінки та корекції величини фізичних навантажень – удосконалить механізми реабілітації осіб із даними патологіями та прискорить процеси реадаптації організму.
